30 листопада у Запоріжжі святкували  Андріївські Вечорниці, організовані Молодіжною комісією Донецького екзархату УГКЦ та МО «Глечик». Захід зібрав чималу кількість шанувальників українських традицій, а головне подарував незабутні враження, емоції та нові знайомства.

Неймовірна атмосфера вечорниць заполонила Незламний хаб. Перед офіційним відкриттям Вечорниць, гості мали час та можливість випити кави чи чаю з смаколиками, зігрітися, познайомитися із місцевими талановитими майстрами, які принесли свої витвори – гердани, силянки, брелки, в’язані іграшки та інше – на благодійну ярмарку. А які ж щасливі та радісні обличчя були у гостей, коли зустрічали своїх друзів та знайомих. Саме так починала творитися дружня, ба навіть сімейна, атмосфера свята.

Відтак староста вечорниць, музикант та фольклорист Валерій Гладунець розпочав святкування зібравши всіх присутніх довкола себе. Після вітальних слів Валерія та о. Олександра Богомаза, пам’ятаючи якою ціною ми можемо святкувати ці вечорниці та збиратися всі разом, вшанували хвилиною мовчання загиблих захисників України, та віддячили всім, хто її захищає сьогодні.

Після чого розпочався майстер-клас із вивчення та співання колядок-щедрівок. Музичний супровід забезпечував гурт “Вайрон”, який створив атмосферу справжнього народного гуляння. Хтось вже знав якусь колядку, а хтось вчив її “на ходу”, але коли всі співали разом – святкова атмосфера зростала та освітлювала душу і серце кожного, а на обличчях з’являлися щирі усмішки.

Кульмінацією вечора став обряд кусання “Калити”. Спершу староста вечорниць розповів про цю давню українстку традицію. А тоді обрав учасників, які грали ролі під час забави, а неодружені хлопці зголошувалися на головну роль, щоб дострибнути та відкусити шматок калити. Усі присутні з захватом спостерігали за розвагою, підспівували та загадували загадки. За неправильну відповідь чи допущену помилку в танці зайчиком, писар писав обличчя хлопців, залишаючи такий слід аж до кінця Вечорниць. Але учасники були наполегливі, старалися і йшли до останнього, аби посмакувати калитою. І майже всім це вдалося!

Поспівавши та порозважавшись, Вечорниці перейшли на останню, але не менш цікаву частину – танці. Взявшись за руки, знайшовши собі пару, а на деякі танці і змінюючись парами, розпочалися українські танці. Енергійна музика і запальні рухи не змушували стояти на місці. Староста вечорниць Валерій показував та пояснював рухи так, що всі з легкістю могли повторити. І так радісно і завзято танцювали аж доки не прийшов час завершувати вечорниці.

Завершуючи Андріївські вечорниці усім присутнім подякував і староста, і музики, і о. Олександр Богомаз, який також благословив всіх. А відтак всі разом, єднаючися, заспівали Гімн України.