Цьогоріч різдвяна коляда голосно лунала та єднала не лише Донецький екзархат, але й всю Україну та Церкву. Владика Максим Рябуха спільно із семінаристами Київської Трьохсвятительської Духовної Семінарії принесли радісну звістку про народження Божого Сина у 10-ть міст Донецького екзархату!

Не одна сотня людей втішалася народженню Ісуса Христа та святковій коляді, що принесла радість та справжнє світло у життя в часі війни, розрухи та болю. З посмішками на обличчі, теплими обіймами та навіть сльозами радості на очах колядників зустрічали в Словʼянську, Краматорську, Костянтинівці, Петрівці Першій, Покровську, Павлограді, Дніпрі, Камʼянському, Запоріжжі та Кривому Розі.

Зустрічали у себе в гостях колядників ще 16 міст нашої рідної України: у будинках, на парафіях, в госпіталях, у кав’ярнях і просто неба. Тож загальний маршрут різдвяної коляди цьогоріч налічує 3 231 км дороги та близько 14 календарних днів. Все це було подолане заради того, щоб цивільні та військові, всі, хто не з чуток знають що таке війна та в різний спосіб відчувають її жахливі дії та наслідки (а сьогодні це кожен українець) наповнили свої серця світлом, радістю та любов’ю від народження Божого Дитя.

“Україна (а в ній кожен українець зокрема) є люблена нашими захисниками! І це для мене є знак життя та перемоги!  Подорожуючи нашою країною, я з братами відчували радість, яка наповнювала через коляду найвтомленіші серця наших воїнів та цивільних людей. Ніщо не може вкрасти нам силу життя, що походить від Бога, Який є з нами!” – ділиться враженнями владика Макс Рябуха.

Своїми думками діляться також й брати-семінаристи про ці насичені, радісні та світлі дні Різдва:

“Є мільйон способів вбити в цій війні, але тепер переконаний, що у ворога немає зброї проти миру в серці, що, попри постійний біль втрат, несуть неначе хоругву, наші хлопці. Це – про справжню доблесть”, – бр. Маркіян Буняк.

“Це був особливий час для того, щоб сказати “дякую” тим, хто нас захищає. Глянути їм в очі і зрозуміти, що як не було складно, потрібно продовжувати іти далі. Бог є з нами і це не можливо заперечити”, – бр. Нестор Височанський.

“Я відчуваю особливість цієї коляди не тільки в подоланих кілометрах, а в особистому, і в духовному зростанні всієї нашої команди, в здруженості і незабутніх спогадах для майбутнього“, – бр. Андрій Тимчук.

“Для мене наша коляда – це щоденне перебування у спільному човні, коли ми разом молимося, колядуємо, спілкуємося, сидимо за трапезою, узгоджуємо плани подальшої коляди. Постійно нові враження і спільно пережиті моменти зустрічі”, – бр. Микола Остапів.

«Особливими моментами були відвідування наших військових у госпіталі, їхня посмішка та сльоза, бодай у кінці нашої зустрічі, є свідченням сили Божої любові.Тому коли лунала коляда, звістка про народження Христа стає свідченням того, що “З нами Бог”», – бр. Тарас Гардигура.