Дійсно, важке це поняття для розуміння. Пройдуть роки, тисячі, мільйони, а твоє існування продовжується.  І вони не скінчаться ніколи. Потрібно ці роки чимось заповнювати.

 

 

Поставимо таке питання: Яку найбільшу радість у житті людини приносить її дочасне  перебування на землі?

 

 

Соцопитування дало таку відповідь – ЛЮБОВ. А що таке любов? Чи можна описати любов?

 

Її потрібно спочатку пережити. Але поняття любові кожний трактує по своєму. Є така поширена фраза: «Займемо ся любов’ю». Під нею мають на увазі секс. Але хіба секс дає повне задоволення в житті людини? Як би це так було, то не було б розлучень. Мусить бути гармонія душі і тіла. Але навіть і коли це є, то почуття на старість притуплюються.

 

 

Я бачив одну пару в старшому віці, як вони йшли тримаючись за руки, як молодята. Я запитав:

 

– Що дає можливість вам так зберегти такі гарні відносини між собою?

 

– Повага один до одного, – відповіли вони. Тілесні почуття пропали, але повага і любов збереглися.

 

Скільки таких диких пар зараз є по світі. А дівчина тоді як знаряддя тілесної насолоди, рабиня, яка не зможе ні на що претендувати у випадку покинення її своїм співжителем.

 

Так, Бог дав оргазм як відчуття, переживання тілесної насолоди. Чому? 

 

 

Як каже Боже право і природнє, що кожний сексуальний акт має мати на меті народження дитини. Ціль подружжя: допомога один одному, народження дітей, поскромлення пристрасті тіла. Один з цих пунктів про допомогу один одному визнали найважливішим.

 

 

Про оргазм

 

Це радісне тілесне пережиття Бог дав для того, щоб подружня пара розуміла, що вони стали спільниками народження нового життя. Так як Бог з любові до нас дає нам в хвилині зачаття душу, так і подружня пара приєднується до цього акту любові творіння даючи, своїй дитині початок тілесного життя. Це акт любові у найвищій формі, і тілесною насолодою.

 

 

При теперішній системі компютерної техніки, зняли відеоролік, коли сперматозоїд пробивається через оболонку яйцеклітини і з’єднується з нею, стається потужній вибух. Я бачив це в кольоровій гамі спектру хвиль, це така краса, – зародилося нове життя.

 

Ось тоді цей оргазм, – це дар тілесної насолоди людині і радість із-за нового творіння. Шукати тільки оргазму, уникаючи запліднення – це гріх.

 

 

Але все таки ми не даємо відповіді, що приносить радість людині з життя на землі? Відповідь є така-пізнання чогось нового.

 

 

В більшості людина шукає правди, хоч не свідомо і то всюди. Це основна напрямна дії розуму. Дія волі, (латинське слово волюнтаре – хотіти) направлена для отримання добра людині. Кожний хоче собі добра.

 

Як правду так і добро кожний по різному розуміє. Для нас, віруючих людей, остаточне добро – це сам Бог. Тому ми робимо зусилля, щоб з ним після смерті зустрітись.

 

Є така картина як ходаки(селяни в лаптях) прийшли до Леніна шукати правду. Вони думали що це та особа, яка знає правду.

 

«Я на те народився, і на те прийшов у світ,— сказав Ісус,— щоб засвідчити правду» (Івана 18:37). У відповідь Пилат поставив дуже відоме запитання: «Що таке правда?» (Івана 18:38,).

 

 

«Що таке правда?» запитав Пилат Ісуса. І не чекав відповіді але зразу вийшов, тобто скептично поставився до розуміння правди. Може подумав що Ісус, якийсь мандрівний новий філософ, яких завжди не бракувало.

 

 

Як бачимо, що про правду сперечалося багато філософів. Були філософські течії гностиків (ті, що признавали пізнання правди), агностиків (які заперечували пізнання правди), скептиків,  які у всьому сумнівалися, гедоністів, які шукали тільки тілесних насолод.

 

 

Відомий філософ Сократ казав таке: «Я знаю тільки те, що я нічого не знаю». Навіть є такий вислів: у кожного своя правда! Так, у кожного своя правда, але істина одна.

 

 

Різний підхід до розуміння правди називається релятивізмом. Тобто, що розуміння правди у кожного з нас є поняттям відносним.

 

 

Це правда, про суть будь якої речі ми маємо відносне поняття правди. Абсолютне поняття правди є у Цього, хто цю річ створив.

Де ж ця істина? Куди мені йти? Для чого мені дано життя і як його прожити? 

 

Ось такі питання ставить мудра людина ось тут, на землі, і шукає на них відповіді.

Може я відходжу від пояснення вічності, але мусить бути дана відповідь: чим я буду займатися у вічності? Що принесе мені радість?

 

Про правду ми читаємо один вислів Ісуса Христа. Ось що відповів Ісус апостолові Томі:

 

 

Ісус до нього: «Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили». А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас». «Скільки часу я з вами, – каже Ісус до нього, – а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, – він творить діла.» Ів.14.6-10;) Ось тут вже краще розуміється вислів «…Я на те народився, і на те прийшов у світ,— сказав Ісус,— щоб засвідчити правду» (Івана 18:37). 

 

 

Самою правдою є Бог у Тройці Святій єдиний. І цю правду Ісус виявляє людям через своє свідчення про Отця, а потім і про Святого Духа коли Він сходить на апостолів. Ісус є дорога і життя наше.

 

 

А Тройця Свята є невичерпним  вмістилищем правди, краси і життя. Хто має життя в собі той може і нам дати його. Це невичерпний скарб мудрости, правди краси й добра. Це синоніми такого поняття як ЛЮБОВ.

 

 

Ввійшовши у цю скарбницю всілякого добра, в цей океан любові, ми будемо немов спрагнені олені що спішать до водопою, пити цю воду життя вічного. Все в ній знайдемо, чого нам бракувало на цій долині сліз. Це наша правда, це наша дорога це наше життя.

 

 

Якщо нам на землі не вдавалося це мати, то тут всього є досхочу і головне що воно не скінчиться. Це ейфорія нашої радості і щастя і ніхто нам її не відбере. Ці терпіння, які ми понесли отут на землі ,- ніщо перед вічною радістю. З великою вдячністю і радістю прославлятимемо Господа, приєднавшись до хорів Ангельських. Ані око не бачило, ані вухо не чуло, ані на ум нам не прийшло, що приготовив Бог тим що люблять.

 

 

«Його. Ось воно беріть і черпайте діти мої-скаже Господь. Я вас створив, щоб ви мали радість з Нами і вибрав вас від  лона матері вашої». Краса Святої Трійці, краса Божої Матері і святих, хори  ангельські- все це калейдоскоп вічного щастя для вибраних Його.

 

 

Наскільки я міг  своїм розумуванням, так я і пояснив, що ми будемо робити після смерті у вічності. Але це тінь того, що чекає святих у небі. Амінь. 

 

 

---

Вл. Степан Меньок, екзрах Донецький, УГКЦ