З 3 по 7 серпня в мальовничій місцині на березі річки Дніпро проходили реколекції для священичих родин Донецького екзархату УГКЦ. Дні духовної віднови відбувалися за участі владики Степана Менька і владики Максима Рябухи, та за участі реколектантів – отця Івана Гобели та отця Христофора Кушпіта.

На фоні щоденних турбот та війни не рідко втрачається зв’язок з собою, з близькою людиною, з духовним життям. Реколекції – це саме та можливість зупинитися, відійти від метушні, щоб присвятити час власному духовному та емоційному стану, подружнім стосункам. Цей час духовного та психологічного навчання і єднання допомагає зміцнити стосунки та додати щирих почуттів.

Реколектанти розповідали про Преображення Господнє та ті преображення, які можемо робити і ми – люди, зокрема для своєї “половинки”. Говорили й про Богородицю, роль чоловіків та жінок, а також про важливість у житті тиші. В часі цих реколекцій було чимало ділень та обговорень.

Ці дні були наповнені духовними розмовами, щоденною молитвою, зокрема участю в Божественній Літургії та можливістю приступити до Тайни Святої Сповіді. Приділяли увагу також активному і якісному відпочинку в колі дружнього спілкування, співу пісень довкола ватри, прогулянками та єднанню з Богом, з сім’єю, з собою та з природою.

Своїми враженнями та думками поділилися й учасники реколекцій:

“Початок червня для нас розпочався прекрасною подією – це щасливий час, який ми змогли провести у нашій великій молитовній родині. Дуже рідко випадає можливість зібратися в такому форматі усі разом. Але я щаслива, що ніщо не стало на заваді зустрічі: ні війна, ні побутові проблеми чи повсякденні негаразди.

Я чесно відчула неймовірне задоволення, тому що в цьому часоплині просто необхідно хоч інколи зупинятися і обдумали усе. Саме завдяки цим реколекціям я зачерпнула, що усі ми різні, але доповнюємо один одного, і як би рідко не відбувалися наші зустрічі, але є надійне плече яке підставлять члени нашої релігійної спільноти. Цей час був не тільки навчання, але й єднання з природою. А діти особливо задоволені часу проведеному разом.
Хочу сердечно подякувати організаторам цієї зустрічі, і хочеться зустрічатися частіше”, – Вікторія Попадюк.

“Під час цьогорічних духовних віднов мали чудову можливість священнослужителі Донецького Екзархату з своїми сімями  пережити не тільки спільну родинну зустріч з своїми владиками, разом відпочити на природі річки Дніпра,  але також перебувати в молитві та у розважанні над Словом Божим, щоби більше запалитися Євангелією Христовою та Його Благодатю, для несення як свого хреста, так і власного утвердження в його покликані – нести Боже Слово на парафіях в східних теренах України.

Найбільше закарбувалося в пам’яті з реколекцій, що Ісус Христос є більше ніж Тора. Він показав себе апостолам з Мойсеєм та Ільєю, показав хто Він є, преобразився перед ними. Ця подія, як говорить ап. Петро в своєму ІІ Посланні, об’явила потугу, прихід Ісуса і Його велич нам, „15. Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в памяті ці речі. 16. Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, обявили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі. 17. Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу , коли до нього прийшов такий голос від величної слави: “Це мій Син любий, якого я вподобав ” 18. І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з Ним на святій горі“ (ІІ Послання ап. Петра 1, 15-18)”, – о. Тарас Сало.

“Ці реколекції дали можливість трішки зупинитися та відпочити. Важливо їх робити, бо відчуваєш, що ти в більшості. Коли всі на своїх територіях, то поруч подібних немає (сімей священичих). Найбільше сподобались розмови, неформальні зустрічі, ближче пізнати інших священників”, – Ігор Дмитришин.

“Я вперше на реколекціях, і мені надзвичайно сподобалося. Зокрема локація, хороші люди, навчання. Для єдності екзархату в них беззаперечно є потреба, адже саме в нашому є та дружня, сімейна атмосфера, і при регулярних реколекціях ставатиме лише тепліше. Вдячна о. Христофору, що проводив дійсно цікаві науки. Буду рада прийняти участь в наступних реколекціях!”, – Дарія Дмитришин.

“Цьогорічній реколекціі дали відчуття нашої церковної спільноти, як єдиної родини. Приємно бачити тяглість поколінь наших сімей, коли діти включаються у спільне служіння і служіння не тільки у часі цих реколекці, але і в подальшій діяльності і розвитку екзархату. Сподіваюсь, що цей досвід стане більш повним, набуде сталого характеру”, – о. Ігнатій Воловенко.