1 лютого, з нагоди святкування Дня богопосвячених осіб, на парафії архистратига Михаїла в Запоріжжі відбулася зустріч монашества Донецького екзархату Української Греко-Католицької Церкви. Цьогоріч святкування присвячено 140-річчю від дня народження та 65-річчя смерті блаженомученика Миколая Чарнецького.

Зустріч монашества розпочалася із невеликих наук, які давав о. Петро Цідило, синкел монашенства Донецького екзархату. Темою духовних повчань було життя священомученика Миколая Чарнецького. Так, пригадуючи біографію священомученика, о. Петро розповів про те, як Миколай Чарнецький став монахом, згодом єпископом Волині і Полісся, який за час більшовицької окупації відбув близько 600 годин катувань і допитів та побував у 30-ти різних в’язницях і таборах примусової праці. Незважаючи на фізичні й душевні страждання, владика завжди знаходив слово потіхи для співв’язнів, духовно підтримував їх, кожного знав на ім’я.

Розповів також про книгу «12 каменів духовного життя від бл. Миколая Чарнецького», роблячи акцент на «камені» про Боже проведіння, зокрема про Боже проведіння для українського народу.

Опісля, в спільній молитві перед мощами священомученика Миколая Чарнецького, просили ласки витривалості у покликанні, за нові покликання до богопосвяченого життя та за найскоріше визволення з полону отців Івана Левицького та Богдана Гелети, ЗНІ, які вже понад 1 рік незаконно ув’язненні окупантами.

Відтак, після духовних повчань, розпачалася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Степан Меньок, екзарх Донецький.

У своїй проповіді архиєрей пригадав про три чернечі обіти: «Монахи – це люди, казав один свяченник, які прибили своє тіло трьома цвяхами до хреста. Гарне порівняння убожества, чистоти і послуху. Це ті три цвяхи, які тримають нас на хресті».

Зауважив владика Степан й про те, що протягом всього життя будуть переслідувати різні спокуси. Адже «диявол знає, де найбільше бити, шукає найслабшу сторону». Тому завжди необхідно зцілюватися та укріплятися духовно, пам’ятати про обіти.

По завершенні Літургії представники монаших згромаджень привітали одне одного зі святом, вручивши символічні подарунки, які згодом освятив владика Степан. Завершилося святкування спільною трапезою з діленням думками та теплими розмовами.