Свято Христового Воскресіння цього року стало нагодою для чергового акту агресії з боку Російської Православної Церкви Московського Патріархату проти вірних Української Греко-Католицької Церкви на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.

Священнослужителі Московського патріархату вчинили злочин крадіжки, самовільно захопивши храм святих апостолів Петра і Павла у місті Токмак Пологівського району та заборонили місцевим вірянам звершувати там молитву. Тих, хто наважується чинити опір приниженню і зневазі — незалежно від віку чи стану здоров’я — окупаційна влада переслідує та засуджує до 15 років позбавлення волі.

Однією з таких відважних людей є пані Світлана Лой. Попри погрози та залякування, вона регулярно приходила до Храму, молилася, прибирала та дбала про чистоту церковного подвір’я, а також про збереження церковного майна.

Особливе обурення викликає той факт, що місцевим парафіянам заборонено приходити до свого рідного Храму, натомість сторонні люди демонстративно виступають у ролі «парафіян». Це вкотре підтверджує системний та цілеспрямований характер релігійних переслідувань на окупованих територіях, де грубо порушується право на свободу совісті та віросповідання.

Такі дії свідчать не лише про зневагу до людської гідності, але й про системну політику витіснення Української Греко-Католицької Церкви з окупованих росіянами територій. Водночас приклади вірності та мужності, які подають такі люди, як пані Світлана, є свідченням незламності духу та живої віри, що не піддається жодному тиску.

У цих обставинах особливо важливо зберігати єдність, підтримувати одне одного в молитві та не втрачати надії. Свято Христового Воскресіння, як і наша національна історія, свідчить: правда і свобода, навіть якщо тимчасово пригноблені, зрештою перемагають.