Донецький екзархат

Донецький екзархат

Українська Греко-Католицька Церква

Стаття владики Степана про «Патріотизм»

29 Квітня 2023

Стаття владики Степана про «Патріотизм»

Від Синоду УГКЦ в Україні вийшло послання про Патріотизм. Статті на таку тему, ми повинні частіше друкувати і розглядати, щоб вплинути на процес виховання пересічного громадянина України. В першу чергу, потрібно дати визначення таких термінів: націоналізм, нацизм, фашизм, шовінізм.

 


Націоналізм просуває інтереси певної нації, особливо з метою здобуття та підтримки суверенітету (самоврядування) нації над своєю батьківщиною. Націоналізм стверджує, що кожна нація має керувати собою, вільною від зовнішнього втручання (самовизначення), що нація є природним та ідеальним підґрунтям для політики, і що нація є єдиним правомірним джерелом політичної влади (народний суверенітет). (Вікіпедія)

 


Крім того, потрібно підкреслити, що програма українських націоналістів проголошувала свободу всім народам, які є в Українській Державі. Через це, в лавах Української Повстанської Армії воювали, як росіяни так і євреї і інші представники національних меншин.

 


Націона́л-соціалі́зм (нім.Nationalsozialismus), скорочено нацизм (нім. Nazismus) — тоталітарна імперська політична ідеологія, яка була політичною доктриною керівництва Німеччини та
правлячої Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, а також у деяких інших країнах. Базується на міфах про історичну велич своєї нації, її належність до «вищої раси», що, на думку ідеологів нацизму, дає їй право на розширення так званого «життевого простору», захоплюючи території інших держав та проводячи на них політику геноциду. Часто представляється як
різновид та синонім фашизму, хоча такий погляд є неправильним, через певну відмінність цих двох ідеологій. (Вікіпедія)

 


Фаши́зм ( італ.  fascismo, від  італ.  fascio — «зв’язка», «об’єднання») — різновид політичного режиму, характерними ознаками якого є сильний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея єднання, мобілізації нації й держави проти ворогів, ідея постійної війни і панування. (Вікіпедія)

 


Шовіні́зм ( фр.  chauvinisme, в англ. версії — джингоїзм) — ідеологія, суть якої полягає в пропагуванні переваги одного народу (нації) над іншими народами (націями) з метою обґрунтування свого «права» на їхню дискримінацію або пригнічення. (Вікіпедія)

Як бачимо, що шовінізм і нацизм мають багато спільного.

 


Шовінізм — це емоційний складник, що характеризує атмосферу нетерпимості в суспільстві, на відміну від націоналізму. Коріння виникнення цих двох ідейних течій також різні: націоналізм зазвичай зароджується у пригнобленої нації, і проявляється у вимогах дотримання національних інтересів, у прагненні до розвитку свого народу, тобто несе в собі позитивний відтінок.

 


Чому поняття націоналізму в даний час несе в собі негативний відтінок?
Можливо незнання програми націоналістів якраз і несе в собі страх, щоб не впасти в крайній націоналізм.

 

Шовінізм же є прерогативою панівної нації і проявляється в презирстві до решти народів, у прагненні придушення, асиміляції або навіть фізичного знищення пригноблених народів.

 


Пригляньмося до поведінки керівництва Російської Федерації. Як при Царській Росії, Радянському Союзі так і зараз панує думка про вищість російської нації. Російська мова починає витісняти мови нацменшин і стає інтернаціональною мовою в Російській імперії.

 


Український літературознавець шістдесятник Іван Дзюба у своїй книзі  «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965 року критично, але з  марксистських позицій проаналізував національно-культурну політику радянської влади в Україні. У результаті Іван Дзюба втратив роботу, його виключили зі Спілки письменників України та переслідував КДБ. 1972 року Дзюбу ув’язнили на 18 місяців.

 


Стан українців у Росії

 


Украї́нці в Росі́ї становлять найбільшу українську діаспору в світі. У Росії українською говорить 1,1 млн осіб (2010; у 2002 — 1,8 млн). Згідно з переписом 2010 року, в РФ проживає 1 927 988 українців, або 1,4 % загальної чисельності населення, що робить їх третьою за величиною етнічною групою після росіян і татар у Росії. Хоча неофіційно стверджують що проживає до 10
млн осіб В Росії нараховувалося 11 українських шкіл, але яке зараз число – невідомо.

 


З жовтня 2009 в Росії триває судове переслідування Федеральної національно-культурної автономії українців Росії, що є одним з кількох найбільших об’єднань українців в Росії. Цьому також передувало зупинення діяльності 17 квітня 2008 Українського освітнього центру при середній школі N124 (2008); під приводом відсутності дозвільних документів на саме існування
Українського освітнього центру. В 2006—2007 роках здійснювалися тиск і перевірка працівників Бібліотеки української літератури в Москві. Працівники бібліотеки заявляли про переслідування їх з боку ФСБ. 21 грудня 2010 було здійснено обшук бібліотеки співробітниками ФСБ Росії. Основною причиною вказувався пошук літератури екстремістського та антиросійського характеру. Вилучено деякі книги. 24 грудня 2010 відбувся новий обшук, у ході якого було вилучено жорсткі диски з комп’ютерів бібліотеки, а також читацькі квитки. Бібліотеку було опечатано і закрито. Також ліквідація загрожує Об’єднанню українців Росії, що є теж одним з найбільших об’єднань українців.

 

Дані факти свідчать про системний характер тиску на українців в Росії. «Хвороба» в якій намагаються звинуватити українців, обзиваючи нас «нациками», закладена давно у виховній системі росії.

 


Чи був націоналістом Ісус Христос?

 


В Євангелії ми зустрічаємо багато місць, де Ісус підкреслює про важливість спасіння дому Ізраїля, тобто євреїв. Наведемо декілька текстів.

 

Коли жінка хананейка кричала і просила про оздоровлення її дочки Ісус тоді каже до апостолів: «Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля» (Мат.15.24;) А до жінки промовив : «Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам» (Мат.15.26;)(Мрк.7.27;)

 

Діти – сини Ізраїля, а щенята –погани. Вона з вірою просить і каже, що і щенята їдять окрушини, що падають зі стола їхніх панів. Тоді Ісус за її велику віру оздоровляє дочку. Коли посилає апостолів на місійну працю то говорить їм: « У дорогу до поган не пускайтесь і в самарійські міста не заходьте.» ( Мт. 10.5) Але перед своїм вознесінням так промовляє до апостолів: «Ідіть отже і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» Мат.28.19-20;)

 

Ось тут спасіння передбачено всім, тільки щоб був охрещений і повірив. Як бачимо цей універсалізм Євангелія проголошується Ісусом вже перед своїм вознесінням.

 

Крім цього існує, ще одна з доріг формації суспільства: Більдунг.

 

У німецькій і скандинавській культурі є таке, безумовно, цікаве для нас поняття, як більдунг. Коротко його можна охарактеризувати як систему, що допомагає розвинути гармонійну особистість і відповідального громадянина. Багатьох українців уже давно цікавить питання, чому скандинавські країни так добре живуть, і чому у нас так не виходить. Один з факторів, який допоможе відповісти – це більдунг. 

 

 

Історично більдунг розвивався як на території Німеччини, так і на території Данії і Швеції. На початку 18 століття скандинави були бідними, нещасними та неосвіченими. Епоха Просвітництва, її послідовники і наступники потребували змін. І от – аристократи і освічені верстви населення (і серед них великою мірою священники) вирішили підтягнути неосвічених селян до свого рівня. Почали організовуватись народні школи для дорослих. Туди приймали селян-юнаків віком 16-30 років. Півроку навчання – і маємо нову людину, яка володіє передовими методами обробки полів і догляду за худобою, а головне – відчуває себе громадянином держави, відповідальним і здатним впливати на життя власної країни. Покоління за поколінням данці, шведи, норвежці, а згодом і фіни з ісландцями відвідували ці школи, де вчились краще пізнавати себе, оточуючих, життя навкруги. Вчились бути відповідальними перед іншими. Перед громадою, церквою, державою, планетою, наступними поколіннями. Вчились довіряти одне одному. І вже через сто років скандинави жили наповненим, яскравим, стабільним і щасливим життям.

 

 

Через сукупність багатьох причин більдунг у Німеччині пішов не тим шляхом – буржуазія намагалась підтягнути селянство до свого рівня більше в економічному, а не в духовному плані. А потім до влади прийшли нацисти, і ця грань – не просто любов до власної нації, а відчуття зверхності порівняно з іншими – якось непомітно була пройдена. Ну, а про подальше переродження свідомості німецького народу в лютий нацизм, всі знають. 

 

 

Можливо, трохи притягнутим за вуха, але досить логічним продовженням  більдунгу виглядає масонство. Більдунг – поняття для масового вжитку, масонство – стиль життя для обраних, для кращих з кращих. Масони – знову ж таки, чоловіки; як правило, старші 21 року; як правило (і майже завжди) віруючі. Не містики, не езотерики, не фанатики. Масо́нство — релігійно-етичний рух, прибічники якого закликають до морального самовдосконалення. Масони — це члени духовно-етичних організацій «вільних мулярів». ( Вікіпедія )

 

 

Відомо, що масонами були Чарльз Дарвін, Вольтер, Моцарт, Іван Котляревський, Марк Твен, Ататюрк, Тарас Шевченко, Вінстон Черчилль, Кирило Розумовський, Редьярд Кіплінг, Симон Петлюра.

 

 

Чи може допомогти знання про більдунг нинішнім українцям?
Війна рано чи пізно закінчиться, а потреба будувати краще життя залишиться. І справа тут не тільки в гарній освіті (хоча і в ній, великою мірою, теж). Справа у відповідальності. Не тільки перед ближнім колом – сім’єю, друзями, кумами (яких можна запросто поставити на «потрібні» посади або переписати на них «неучтьонні» гроші), як це прийнято зараз. Відповідальність перед державою. Державою, яку ми отримуємо таким важким і кривавим шляхом. Відповідальність перед планетою. Вже зараз треба думати про те, щоб українцям у майбутньому не стати наступниками нинішніх «фашиків-рашиків», бо ж переможці (а українці таки стануть переможцями у цій війні) завжди упевнені в своїй правоті, завжди можуть повчити інших, як треба жити. Відповідальність перед майбутніми поколіннями. 

 

 

Тільки сукупність усіх цих факторів – любов до Бога, до Батьківщини, до людей, до себе; зрілість і відповідальність; здатність довіряти іншим; здатність вчитися самим і передавати свої знання – може допомогти нам побудувати і зберегти країну нашої мрії».

 

 

Вл. Степан, екзарх Донецький УГКЦ

 

Фотографія: Facebook, Українська асоціація “Єдність”