15-19 квітня 2024 року в Асижі (Італія) відбулись реколекції для священників, які душпастирюють в Апостольському екзархаті для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, спільно зі священниками з Єпархії Святого Володимира Великого у Парижі. Своїм духовним словом з душпастирями ділився владика Максим, єпископ-помічник Донецького екзархату УГКЦ.

Про це повідомила служба медіа та комунікації єпархії Святого Володимира Великого в Парижі.

Реколекції проходили в м. Асиж, в італійській провінції Умбрія, родинному місті св. Франциска, яке в середньовіччі пережило свою трагедію воєн, а його найбільший уродженець вважається покровителем миру. Священників, котрі прибули із Франції, Німеччини, Швейцарії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Норвегії, Данії, Швеції, Ісландії зі своїми єпископами — владикою Глібом Лончиною, апостольським адміністратором єпархії Святого Володимира Великого, та владикою Богданом Дзюрахом, екзархом Німеччини та Скандинавії, — гостинно прийняв паломницький дім Ордену Братів менших капуцинів (OFM Cap) — «Domus Lætitiæ».

Реколектант побудував духовні науки на основі уривку з Євангелія від Луки, а саме, про учнів з Емаусу, які після зустрічі з Таємним Незнайомцем, повертаються до Єрусалиму, щоби свідчити про воскреслого Христа, якого вони пізнали при ламанні хліба. Реколектант наголосив, що людина в житті може дійти до моменту, коли їй здається, що вона достатньо багато знає про Бога, і при цьому може не знати самого Бога. Тому особиста зустріч із Ним є вирішальною, а її ознакою — готовність змінювати життя.

Владика Максим проповідував священникам про важливість особистої зустрічі з Христом, яка відбувається в досвіді молитви, у Таїнствах Сповіді та Євхаристії, у жертвуванні себе парафіянам у пастирському служінні. Без пошуку Бога, без готовності довіритися Йому людина може піти до Емаусу і більше не вернутися назад до Єрусалиму.

Реколектант заохочував наших священників більше довіряти Богові в тих складних викликах і ситуаціях служіння, у яких, здавалося б, немає виходу, і залишається хіба що опустити руки в безпорадності. У таких обставинах владика Максим радив отцям наново пережити той переломний момент, який мав місце в події священничих свячень — переломній події для кожного священника, яка поділила життя на «до» і «після». Великий дар священства, наголосив реколектант, полягає у місії проповідувати Євангеліє та звершувати Таїнства, метою чого є відновлення первісної єдності людини із Творцем.

На цю тему проповідував також владика Діонісій Ляхович, апостольський екзарх Італії, який спеціально прибув і очолив Божественну Літургію 17 квітня, у день коли Апостольський екзархат Німеччини і Скандинавії відзначав проміжний ювілей — 65-річчя від дня заснування. Владика Діонісій говорив про євхаристійний вимір сотвореного світу, про євхаристійність людського буття загалом та священства зокрема.

Фото: Апостольськоий екзархат для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії

Місто Асиж, де відбувалися реколекції, відоме не лише св. Франциском, засновником чоловічого ордену францисканців, але і св. Кларою, товаришкою св. Франциска, завдяки якій постав жіночий орден кларисок, а віднедавна воно відоме і Карлом Акутісом, 15-річним юнаком, якого 10 жовтня 2020 року був проголошено блаженним Католицької Церкви.

Учасники реколекцій відвідали чимало місць пов’язаних з життям святих: так звану Нову Церкву, збудовану на місці родинного дому св. Франциска, де майбутній святий прожив перші 24 роки; Базиліку св. Клари, до перебуває тіло святої, і де спершу був похований св. Франциск; Базиліку св. Франциска, де нині спочивають його мощі; Церкву Санта Марія Маждоре (колишній катедральний собор Асижу), де у скляному саркофазі перебувають мощі бл. Карла; нинішній катедральний собор св. Руфіна. У цих святих місцях владики разом із отцями заносили до Бога молитви за Україну, за припинення війни, за перемогу та справедливий мир, за українське військо та весь український народ.

Ангеліна Вовк, прес служба Донецького екзархату УГКЦ,

за матеріалами служби медіа та комунікації єпархії Святого Володимира Великого в Парижі