23 червня, на свято Зіслання Святого Духа, в храмі Святої Трійці у Кривому Розі, єпископ-помічник Донецького екзархату УГКЦ владика Максим Рябуха уділив дияконське рукоположення піддиякону Ігорю Дмитришину.

Ця значуща подія звершилася в часі урочистої Божественної Літургії, яку співслужили о. Ігор Дмитришин, настоятель парафії, та отці-диякони Ігор Бойко і Станіслав Старинський.

У своїй проповіді владика Максим наголосив на важливості свята Зіслання Святого Духа. Він підкреслив, що це свято приносить світло Христове у життя людей, та нагадав, що Бог завжди поруч, особливо у важкі моменти.

“Сьогоднішній праздник Зіслання Святого Духа є знаком надії для кожного із нас. Бо сьогодні Христос приносить у наше життя світло. “Я – світло світу. Хто йде за мною, не буде в темряві блукати, а буде мати світло життя” (Ів. 8,12). У іконографії празника Зіслання Святого Духа ми бачимо Марію і Апостолів з вогняними язиками над собою. Власне вогонь, який не спалює, вогонь, який не нищить, вогонь, який є знаком життя, світла і тепла. Бог приходить до нас. Він дарує нам силу, яку подолати більше ніхто і ніколи не зможе. Сьогодні маємо пригадати собі, що Бог крокує поруч із нами всіма стежками нашого життя. І навіть тоді, коли ми чуємося розгубленими та не знаємо що робити, куди йти і як бути у часто несправедливому світі, Боже світло і Божа любов стає нашим дороговказом”, – наголосив архиєрей.

Відзначаючи подвійне свято того дня, владика Максим пригадує й про дияконські свячення піддиякона Ігоря Дмитришина та роль диякона в житті мирян і всієї Церкви:

“Бог сьогодні робить величезний подарунок. Бо бути дияконом — це не є досягненням якоїсь кар’єри. Бути дияконом означає бути Божими руками у світі, в якому ми живемо. Бути дияконом означає бути тим слугою Божим, який помічає рани на тілі Христової Церкви, який готовий прийти і ці рани огорнути; який готовий прийти, побачити того, хто страждає, хто плачить, і обійняти його, утерти сльози і підказати, де знаходити підтримку і радість. Бути дияконом означає помічати тих спраглих людей, які в різний спосіб проходять повз Божий храм, нагодувати і напоїти.

Сьогодні ми всі стаємо свідками того, що Божу мрію ніхто і ніколи зупинити не може. Цей величезний Божий дар дияконських свячень є даром для цілої Церкви. А в тій Церкві віднаходиться кожен із нас. Сьогодні, дивлячись на нашого нового диякона Ігоря, ми усвідомлюємо, що Бог бачить наше життя, наші потреби, наші мрії, очікування і прагнення. І дарує знаряддя для того, щоб нам невтомно крокувати далі вперед дорогою життя. Бог дарує нам надію”.

Звертаючись до новопоставленого диякона, архиєрей наголосив: “Будь завжди добрим свідком. Тим свідком, який ніколи не боїться питань, бо знає, де черпати відповіді. Ніколи не боїться роботи, бо завжди знає, хто дарує сили. Ніколи не боїться відповідальності, бо завжди знає, хто стоїть за твоїми плечима. Відчувай свої очі – Божими очима і часто став собі питання: “Боже, що би ти зробив, якби був тут?” І це роби”.

В часі Урочистої Божественної Літургії на парафії Святої Трійці відбулася ще одна радісна подія – після Першої Сповіді діти приступили до Урочистого Причастя.