Деякі мої читачі зізнаються, що читають дописи по декілька разів, щоб краще зрозуміти. І це не дивно. Коли ми почали вивчати філософію, то спочатку на курсі логіки дали нам визначення різних термінів, тобто пояснення різних  слів, які вживаються у філософії. І я подумав, що, якщо не знаєш їхнього визначення, то багато речей будуть незрозумілими. Наприклад, термін «поняття». Що це таке? Чому, наприклад, кажуть: «Ти не маєш ніякого поняття про цю річ»?

Отже, все починається з понять. Що це таке?  Поняття – проста відбитка суті речу в розумі. А що таке суть? Суть речі є те, через що дана річ є цією, а не іншою.  Субстанція – індивідуальне буття, яке існує само в собі, як у підметі. Підмет – частина речення, яка відповідає на питання «хто? що?» Якщо субстанція розумна, відповідає на питання «хто?» Якщо нерозумна – «що?».

Як ми пізнаємо суть речей, а потім даємо визначення поняттям? Поняття назовні ми визначаємо словами, або, як їх ще називають, термінами. Що таке слово? Чуттєвого характеру знак для вираження поняття назовні. Тобто цей знак діє на наші органи чуття, і ми  починаємо розуміти, що хоче нам хтось сказати. Наприклад, хтось нам скаже «хліб» – і ми відтворюємо у розумі поняття хліба. Хтось скаже «собака», і ми, згідно того, як нам хтось колись пояснив, що таке собака і показав його, відтворюємо цю відбитку поняття «собака».

Все починається в нас ще в дитячому віці. Діти, починаючи від чотирьох років, а, може, в декого і скоріше, починають запитувати батьків про  назви різних речей, які вони бачать. Такі запитання продовжуються до 16-18 років життя. Діти бачать видимий світ, і він їх цікавить. Тому людському розумові приписують таку дію, як пізнання правди. Тобто матеріальним предметом розуму є пізнання правди. Тобто хочеться якнайповніше пізнати правду, або суть будь-якої речі,  якою ми цікавимося.

Є такий науковий напрямок, який має назву когнітивна психологія. Спеціалісти з когнітивної психології досліджують те, як люди розуміють, виявляють причини та знаходять рішення проблем, займаючись розумовими процесами, що слугують сполучною ланкою між стимулом та реакцією. Когнітивний розум – пізнавальний розум.

Батьки, а потім школа, церква, різна література відкривають нам світ, який ми не те що не бачили, але про який навіть і не чули. Тому й не дивно, що телефон подає нам стільки інформації, що ми не можемо її охопити, але нам цікаво, тому стаємо навіть залежними від неї.

Кожне поняття можна визначити за його ознаками. Філософія, принаймні християнська, весь світ, видимий і невидимий (духовний), визначила такою термінологією. Починається від слова «буття». Є окрема наука під назвою онтологія. Кожна річ має «буття», тобто «існування». Бог має своє існування і Його існування є вічне. Його буття не має причини поза Ним. Його ще називають АБСОЛЮТ У ВСІХ ВИМІРАХ. Розумне буття, це бачимо із створінь, також наділене волею, бо хотів – і сталося.

Він той що є, Він не залежний ні від кого. Він є причиною всіх причин. Є така латинська приказка: «Причина причин є причиною  спричиненого». Сausarum causa est causa causati.

Про всі інші речі ми можемо сказати, що вони є створіння, тобто сотворені. Їхнє існування залежне від причини, яка є поза ними, тобто в Бозі. Ангели як  духовні, розумні істоти, також мають існування, тобто вони є,  але вони створіння, сотворені в часі і призначені до вічності. Мають своє завдання і, напевно, про них кожен священник в день Святого Архістратига Михаїла і безтілесних сил розказував вірним. Далі йде весь світ видимий, матеріальний. Матерія також має своє існування в різний спосіб. Вона має свої виміри, тобто параметри: довжину, ширину, висоту. Гази, серед них і повітря, без якого не може жити живе створіння. Деякі мають специфічні запахи, деякі – отруйну дію на живі організми. Газ можна запомпувати в об’ємні посудини. Деякі, в певній концентрації з повітрям і вогнем, мають вибухову властивість і т. д.

Вода теж має свою хімічну формулу, різні хімічні сполуки і т. д.

Потім іде рослинний світ, якому приписується вегетативне життя. Тобто рослини стоять вище від матеріального світу. У філософії рослинне життя називають вегетативною душею.

Потім – тваринний світ. Тварини, крім вищеперерахованих ознак також мають відчуття сензитивне. Чутливий – здатний відчувати, розрізняти зовнішні подразники та реагувати на них. Тваринам приписують сензитивну душу.

Насамкінець іде людина, яка має всі попередньо перераховані ознаки, тобто вона матеріальна, вегетативна, сензитивна, але також має безсмертну душу, наділена розумом і волею, і має тіло, матеріальне і чуттєве. Людина має розумну душу, через що є особистістю – особою.

Що таке особа? Повна і повноправна субстанція, наділена розумом і волею. Наша особистість після смерті не зникне.

Підсумовуємо.

Субстанція є спільна для всіх. Буття, тобто існування, мають всі перераховані попередньо істоти і речі, тобто Бог, Ангели, матерія, рослини, тварини, людина.

Матерія. Далі йде рослинний світ, тваринний і людина. Людина має п’ять ознак: своє буття, також вона матеріальна, жива, чуттєва і розумна. Але має дві субстанції, з’єднані між собою – тіло і душу. Людина, коли хоче щось пізнати, включає когнітивний розум і шукає ці ознаки, щоб якось віднести це поняття, про яке вона щось дізналася,  до якогось ряду тих понять, про які ми вище згадували.

Вл. Степан Меньок, екзарх Донецький, УГКЦ