Ми можемо прощати особисті образи, але не маємо права мовчати, бачачи насильство, спрямоване супроти інших людей. Про це зазначили єпископи УГКЦ у Посланні Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо війни та справедливого миру в контексті нових ідеологій «Рятуйте пригнобленого з руки гнобителя».

У Посланні про війну і справедливий мир єпископи зауважили на важливості правильного розуміння слів Ісуса про любов до ворогів: «Прощення не означає мовчазного схвалення дій кривдника і підпорядкування злу, а радше їх подолання силою Христовою. Воно лише свідчить про те, що християнин поручає Богові відновлення справедливості…».

Аналізуючи питання насильства та ненасильницького супротиву, єпископи УГКЦ наголосили, що війна — це брутальне порушення Божих заповідей, а їх дотримання є необхідною передумовою справедливого суспільства.

«Чи може людська спільнота залишити без осуду й відповідальності геноцид українців, що його влаштувала російська армія в Бучі, Бородянці, Ірпені, Маріуполі й на багатьох інших окупованих територіях України? Хто заступиться за жертв та їхні родини?» — риторично запитують єпископи.

«Нинішнє волання українців до світової спільноти про відновлення справедливості має повну підтримку з боку Церкви, оскільки вона завжди робила й робить вибір на користь скривдженого», — йдеться у Посланні.

Наприкінці Послання владики Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні наголосили, що Господь хоче, щоб Його учні тепер були такими, як і на початку християнства, — відважними у вірності правді; щоб не закривали очей на страхітливу несправедливість.

«Життя Ісуса — Його навчання та діяння — є прикладом і благодатним світлом для нас, як бути справжніми людьми, що створені на образ і подобу Бога та носять у собі миротворчу силу Святого Духа. Вони свідчать про Його мудре і справедливе правління у світі».