Публікації:

Духовність – це шукання Бога. Шукати можна по-різному, бо немає однакової дороги для всіх. Але, коли б зібрати всі шляхи, то вони обов’язково ведуть до Бога, до зустрічі з Ним у вічності. Це як водні джерела, які впадають у ріки, а ріки – в моря, а вся водна стихія, як у законі сполучених посудин, переливається на планеті земля, знову і знову наповнюючи водні ресурси землі.

Я про нього зовсім нічого не знав, але, коли познайомився з його поглядами, то щось нагадало мені Ігнатія Лойолу – засновника ордену оо. Ісусовців. Це від них прийшло знамените гасло: «Робити все на славу Божу і спасіння людських душ». Що тут ще можна додати?

«Винятково бажати лише Бога і нескінченно подобатися Йому, тобто бути справедливим» – це одна із максимум італійського християнського філософа Антоніо Розміні-Сербаті. Ось тут ми зустрічаємо програму-максимум в духовному житті. Як нам бути в цьому плані? Що можемо сказати про це?

Ходимо по темних закутках нашої душі і багато що бачимо, але в більшості випадків не бачимо хворіб нашої душі. Потрібно якось вийти на світло, щоб побачити себе збоку. Христе, Ти світло істинне, що просвічує і освячує кожну людину, яка приходить на світ. Він – світло, яке може допомогти нам глибше пізнати себе. Навіть коли ми й пізнаємо наші гріхи, то чи маємо правдивий жаль за свої вчинки?..

Дві сили, два духовні імпульси направляють нас до спільного пункту, де ми можемо отримати освячуючу ласку. Один імпульс іде від Бога, а другий – від нас.

В богослов’ї так говориться: дар дармо даний. Ми не через якісь заслуги отримуємо цей дар, а як надприродну допомогу від самого Бога. Благодать  символізує все те, що є гарним і добрим у творіннях, відблиском і даром надістотної краси самого Бога.

На рахунку німецького філософа і мислителя Іммануїла Канта (1724 – 1804 рр.) багато цікавих праць. Творчість Канта розподіляється на два періоди: докритичний та критичний. Філософію Канта називають «філософією доброї волі». Її вважають ідеалістичною та формалістичною. Думки своїх попередників він вважав хибними.

Але мусимо спочатку знайти себе. Як сказав колись Сковорода: «Пізнати самого себе, і відшукати себе самого, і знайти людину – одне і те ж».

Розум хоче пізнати правду. Воля завжди хоче собі добра. Про це ніхто сперечатися не буде. Наше пізнання є іманентне.

Деякі мої читачі зізнаються, що читають дописи по декілька разів, щоб краще зрозуміти. І це не дивно. Коли ми почали вивчати філософію, то спочатку на курсі логіки дали нам визначення різних термінів, тобто пояснення різних  слів, які вживаються у філософії. І я подумав, що, якщо не знаєш їхнього визначення, то багато речей будуть незрозумілими. Наприклад, термін «поняття». Що це таке? Чому, наприклад, кажуть: «Ти не маєш ніякого поняття про цю річ»?