У Марійському духовному центрі Зарваниця відбувається Міжнародна наукова конференція УГКЦ «Почаївський феномен: василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії і культурі України». Приурочили її 250-й річниці від дня коронації ікони Почаївської Богородиці. Науковці з різних міст України пів року досліджували історію Почаївського монастиря. Про це розповів митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василь Семенюк.

За його словами, всього зібралися 35 науковців і священнослужителів. Вони розповідали про результати своїх досліджень про Почаївський монастир. Відкрили Міжнародну конференцію спільною молитвою. «Це наше наукове зібрання має на меті відкрити цілий маловивчений пласт історії Почаївської святині у XVIII столітті», — сказав митрополит Василь.

Першим своє дослідження представив співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету Володимир Мороз. Науковець каже, зараз важливо спростовувати міфи росії щодо Почаївської лаври.

«Часом найбільшого розквіту Почаївського монастиря став саме унійний — тоді почався культ Богородиці та книгодрукування. Почаївський монастир був створений 1597 року. Ми знаємо, що Почаїв — це лавра. Російська Церква казала: „Ми надали статус лаври“. Насправді ні. Як лавра цей монастир фігурує уже у греко-католицький унійний період і щонайменше з 1761 року Почаїв — це лавра. Те, що кажуть, що ми надали статус лаври в 1830, — це теж елемент гібридної війни, неправди».

На запитання, як історик бачить майбутнє Почаївської лаври та кому мають передати святиню, Володимир Мороз відповів: «Як історик, я б говорив про інклюзивну пропозицію, яку пропонує УГКЦ. Думаю, що це стратегічно вигідно всім. Тобто, щоб у Почаєві могли служити ті конфесії, які були причетні до виникнення, становлення і розвитку святині».

Старший науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка Роман Кисельов каже, 1734 року в Почаєві василіани почали друкувати книги, серед них були й видання українською мовою.

Під час конференції також діє виставка документів із Почаївської лаври та монастиря. Директор Державного архіву Тернопільської області Федір Полянський каже, в архіві є понад 8 000 документів про лавру: від XVI століття до 1939 року. На конференцію привезли 13 із них.

«Гордістю архівістів і тернопільських краєзнавців є те, що маємо дозвіл Тарасу Шевченку змальовувати краєвиди Почаївської лаври. Його надала Волинська духовна консисторія. Це — невелика справа на трьох аркушах. Одна з найцінніших, яка тут буде експонуватися поряд із дозволом Шевченку — це „Книга книг“. Це — опис подій, починаючи з 1557 року. Довго цю книгу вважали втраченою», — розповів Федір Полянський.

Конференцію приурочили 250-річчю коронації Почаївської ікони. Ця подія відбулася 8 вересня 1773 року, каже аспірантка Українського католицького університету Наталія Федишин.

«Для сучасних людей Почаївська Богородиця більше асоціюється з російським періодом окупації Почаївського монастиря. Все-таки історія ікони не замовчувалася, але була ніби присвоєна Російською Церквою як російська ікона. З новими дослідженнями ми можемо чітко казати, що це — українська ікона, це — українська традиція, і ми мусимо її повертати собі».

До наукової конференції готувалися пів року, каже синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ о. Віталій Козак. За його словами, долучилися 35 науковців з українських міст і Польщі. Всі вони написали наукові статті, які після конференції видадуть у збірнику.

«Унікальність збірника полягатиме в тому, що в ньому можна буде прочитати про найновіші дослідження, присвячені темі Почаєва. Це — дослідження провідних фахівців з України та інших держав. Також будуть опубліковані всі важливі документи, які засвідчують історію Почаївського монастиря. Ці документи вперше опублікують сучасною українською мовою».

Джерело: Пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії