В часі різдвяних свят численні друзі з різдвяною колядою відвідали Донецький екзархат УГКЦ. Радісна звістка про народження Божого Дитя лунала як для багаторічних парафіян, так і для наших захисників, які так потребували цього вогника радісної вістки, добра, надії і підтримки. В цьому Різдвяному часі східні області України відвідали не лише єпископи УГКЦ (Митрополит Теодор з Тернополя, Кир Богдан зі Стрия), але й численна молодь (волонтери “DoBro”, хористи “Стрітення”, студенти УКУ, та інші) засвідчуючи Божу турботу, любов, опіку та присутність поруч із кожним.

По Донеччині з різдвяною колядою та Божественною Літургією владика Максим і колядники відвідали Покровський район, Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, Новодонецьк та Петрівку Першу. В тому ж часі Митрополит Теодор провідав парафіян з Добропілля та Краматорська. А молодіжних хор Стрітення в супроводі о.Олександра Богомаза завітав до наших парафіян в різних селах Запорізької та Дніпропетровської областей.

Було подолано чимало кілометрів і годин, але все це заради благої звістки про народження Спасителя. Кожне вухо, серце і душа сповнилася тією духовною радістю та надією, які сьогодні наш ворог намагається знищити усіма шляхами. Однак, щоб не коїлося і де б ми не були – Бог є завжди з нами. Цими думками і відчуттями ділилися всі колядники, а цікаві вертепи й дзвінка різдвяна коляда підтверджували це, та ще більше розпалювали вогник надії у серцях вірних.

Важливою подією в цьому часі був приїзд на терени Донецького екзархату преосвящених владик Теодора Мартинюк, митрополита Тернопільсько-Зборівського, владики Богдана Манишина, єпископа-помічника Стрийської єпархії, керівника Департаменту військового капеланства при Патріаршій курії УГКЦ, владики Ніла Лущака, єпископа-помічника Мукачівської Греко-Католицької Єпархії. Єпископи приїхали підтримати людей, які щодня потерпають від війни, людей, чиї серця так само зранені, як і земля та будинки від ворожих обстрілів. Тож привезли для них цінну та необхідну гуманітарну допомогу, а також радість Різдва Христового.

«Подорож на східні терени із різдвяною колядою завжди наповнює мене любов’ю і теплом. Бо проживаю по-особливому народження Спасителя тут у кожній  зустрічі, усмішці, обіймах, колядці, Літургії. Багато знайомих мене питають: “А тобі не страшно туди їхати ?” Чесно кажучи, перед кожною поїздкою я маю велике хвилювання. Але усвідомлення того, що нас там чекають – дає силу. Чекають на коротку, але таку цінну зустріч. Зустріч, де хочеться бути поруч. Просто бути. Проживати Різдво і ділитись цією радістю.

Дивлячись в очі хлопців, які мають йти на позиції, чи тих хто в госпіталі, обіймаючи їх, дякуючи доторкалася справжньої любові. Любові, якою хочеться ділитись. Як важливо знати, що хтось тебе любить і чекає. Усвідомлення цього дарує світло душі. Ця поїздка запалює “вогник” у кожному із нас, і в тих людях яких ми зустрічаємо. Зустрічаємо там, де на перший погляд темрява і сум війни вже заполонила все, але не потрібно розганяти темряву, а краще запалювати світло. Бо “З нами Бог, розумійте народи і покоряйтеся, бо з нами Бог”, – ділиться своїми думками і пережиттями волонтерка DoBro Ірина Лісньовська.