Італійський клоун Пімпа (справжнє ім’я — Марко Родарі) вже вдруге відвідав Донецький екзархат і виступив із концертною програмою для дітей, а також дав три майстер класи для волонтерів Донецького екзархату УГКЦ. Марко є засновником і представником італійської асоціації клоунів «Щоб небо усміхнулося» / «Per Far Sorridere il Cielo», створеної 2015 року.

Перші посмішки та щирий дитячий сміх лунав в стінах дитячого простору «Карітас Запоріжжя». Разом з італійським клоуном діти наче побували в чарівній країні фокусів та чудес. Опісля клоун Пімпа дарував радісні емоції дітворі на парафії Матері Божої Неустанної Помочі. Чимала кількість дітей зібралася, щоб побачити чудеса на власні очі, щоб відчути радість та посмакувати справжнє дитинство з друзями та сміхом.

Другого дня Пімпа разом з командою вирушив дарувати радість до Кривого Рогу, а згодом до Кам’янського. Окрім парафій Донецького екзархату Пімпа навідався також і до діток з інвалідністю в Кам’янському та розважив діток у селищі Вишневе, які не мають змоги приїхати в місто, але також хочуть веселощів та фокусів.

Не оминув стороною відомий італійський клоун і дітей у Новодонецьку та Староварварівці Донецької області. Тож дитячий сміх лунав і там, де російські ракети та бомби щодня намагаються знищити будь-яку радість.

Важливою частиною візиту Марко Родарі до Донецького екзархату УГКЦ стало також і навчання, яке стало одним із найбільших у практиці Марко за такий короткий термін. Отож за 4 дні вистав Марко встиг дати ще й три неймовірно цінні, корисні та веселі майстер класи для волонтерів, які працюватимуть з дітьми та даруватимуть їм справжні емоції через вистави, фокуси та різноманітні трюки. До цих майстер класів долучилися також і волонтери парафіяльних осередків «Карітасу».

Виступи Марко Родарі залишили незабутні враження як у дітей, так і у дорослих. Адже війна щодня намагається зруйнувати життя кожного з нас, позбавити навіть найменшої радості та надії, змушуючи жити в страху, невизначеності та жорстокості. Однак завдяки Пімпі та всім волонтерам, діти мають змогу відчути справжню радість, забути про війну хоча б на деякий час і знати, що вони не забуті, що вони важливі!