«Лайливі слова, або нецензурна лексика»

Пригадаймо собі, скільки разів ми були свідками лайливих слів, які перепліталися різними матюками. На душі стає дуже важко, ніби хтось тебе обкидав нечистотами. І потім дивишся на цю особу, або ж на групу осіб, і думаєш, яка це велика чеснота, не говорити таких слів. Ось тут виникає питання, а потім і ствердження, що виховний процес є важливішим від надання освіти.

Коли чуються лайливі слова з уст наших недругів, і то при розмові зі своїми рідними, то якось прощається їм, бо така реальна дійсність. Може матюкатися навіть малюк, який не хоче йти в дитячий садок – оце для мене вже було таким разючим відкриттям, що я не міг повірити. Але, коли середовище в якому живе така дитина, є заповнене такими словами, то звичайно дитина наслідує те, що чує. Гірко. Але діти це дзеркало батьків.

Коли слухаєш команди і розпорядження російських офіцерів, переплетені нецензурними словами, перед нами стоїть модель радянської армії. Але як бачимо, «прогрес» в цьому плані, пішов далеко вперед, а з тим і деградація людини.

Не враховується такий фактор, що кожний матюк відкриває діру в нашій духовній оболонці, якою захищене наше тіло, через яку диявол має доступ до душі і тіла. Тіло стає вразливим на поранення, як кулями так і осколками, які ангел може відвести. Ми самі робимо вразливим наші душі і тіла, добровільно віддаючи їх на знищення. Більшість людей про це навіть не знає.

ПАМ’ЯТАЙ ПРО ЦЕ НАШ ЗАХИСНИКУ! КОЖЕН МАТЮК – ЦЕ ВІТАННЯ З ДИЯВОЛОМ!

Іван Белявський – доктор біологічних наук констатує факт, який досліджував багато років, що люди які матюкаються виглядають набагато старшими від свого паспортного віку, частіше хворіють і швидше вмирають. Навіть діти, які, ще є в утробі матері, яка матюкається, вже народжуються із спадковими хворобами.

Через нецензурні слова руйнується генетичний код, і запускається програма на самознищення на клітинному рівні.

Слово, це чуттєвого характеру знак для вираження наших понять назовні. Ці поняття, які формуються в нашому розумі чи фантазії, їх ще називають ідеями, які штовхають до вчинків людину і через них, вона в такий спосіб укладає своє життя.

Недаремно кажуть: які думки таке й життя, яке життя така й смерть, яка смерть така й вічність. Ісус таким вмістилищем наших бажань називає – СЕРЦЕ.

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє (Мт.6.21).

«Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!» (Лк.6.45).

«Серце чисте створи в мені Боже духа правого обнови в нутрі моєму» (ПС.50).

«Блаженні чисті серцем бо вони Бога побачать» (Мт.5.48).

«Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, – дадуть відповідь судного дня за нього. Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений.” (Мт.12. 36-37).

Сила слова є дуже велика, ми навіть не уявляємо наскільки воно впливає як на нас так і на навколишнє середовище. Сила молитви, про яку не потрібно говорити, вона проявляється в багатьох випадках.

Наприклад: свячена вода, яка має властивість довший час не псуватись, змінює свою структуру, отримує цю властивість через молитву священнослужителя. Це можна побачити на візерунках кристаликів замерзлої води, як свяченої так і взятої з крана водопроводу. В першому випадку кристалики дуже гарні,  зірочки геометричної форми, а в другому-неправильні, деформовані.

Я вже не кажу про слова освячення промовлені священнослужителем, над хлібом і вином, які стають Тілом і Кров’ю воскреслого Ісуса Христа в часі Святої Літургії. Євангелист Іван починає своє Євангеліє (добра новина) такими словами: “Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог.
 З Богом було воно споконвіку”. Слово – Бог. І « І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого» (1.14). «Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, – той об’явив» (1.18).

Друга Особа Пресвятої Трійці, – Син Божий, це повна відбитка Ідеї, або Поняття Отця-Бога. Прийти до Отця найкращий спосіб через Сина, або Вочоловіченого Ісуса Христа. «ТОЙ ЩО Є», ВІН ЖЕ «ЯГВЕ», ВІН ЖЕ У ГРЕЦЬКІЙ МОВІ « ГО ТЕ ОН»,  ЛАТИНСЬКОЮ «ЕНС А СЕ».

Бачимо, яку позитивну інформацію несе ця фраза про «СЛОВО», коли Син Божий взяв таку назву для себе.

Я противник матюкальних слів, тому шо вони несуть негативну енергетику і тим самим ослаблюють духовний захист людини. Про це ніде не говориться.

«Мені не дуже приємно, коли в містах вішають біл-борди і сіті-лайти з нецензурщиною. Все ж таки діти формуються і вони це бачать. І я б не хотіла, щоб матюк ставав для дітей повсякденним життям. І тут питання не в українській мові, а просто в загальній культурі. Навіть якби ми англійською послуговувались, я б теж не хотіла, щоб були матюки», – каже пані Рудницька “Радіо Свобода”.

“Бо людина не народжена для війни, вона не готова бачити кожного дня шалену кількість смертей і таке інше. І, як я зараз розумію, – це захисна реакція організму на такий надпотужний стрес”. Так стверджує одна читачка, даючи коментар на подібну статтю. Але це неправда.

Я б хотів звернутись до наших воїнів. Не матюкайтеся, це не полегшить і не захистить вашу душу, це- самообман. Старайтесь більше молитись. Боже поможи! Боже рятуй! Боже просвіти! Дай сили все це перенести! Амінь!

Вл. Степан Меньок, екзрах Донецький, УГКЦ