Донецький екзархат

Донецький екзархат

Українська Греко-Католицька Церква

«Свідчити про надію, яка ніколи не вмирає, навіть у часи війни»: як пройшов Ювілей молоді у 2025 році для молоді Донецького екзархату

23 Серпня 2025

«Свідчити про надію, яка ніколи не вмирає, навіть у часи війни»: як пройшов Ювілей молоді у 2025 році для молоді Донецького екзархату

Упродовж тижня, з 28 липня по 3 серпня 2025 року Божого, у Римі проходив Ювілей молоді, в якому взяло участь близько 500 тисяч паломників з 146 країн. Зокрема на цій значущій події було понад 1,5 тисячі українців, з яких 50 молодих людей з Донецького екзархату. У програмі для молоді були організовані спільні молитви, катехизи та зустрічі, щоб разом свідчити надію у Христі. Пригадуючи ці насичені, радісні та благословенні дні молодь Донецького екзархату поділилася своїми пережиттями і свідченнями.

 

 

Насамперед важливістю Ювілею молоді та відчуття підтримки для українців поділився Преосвящений владика Максим Рябуха: «Ювілей молоді– це час, коли молоді люди з усього світу творять спільноту, творять Церкву, переживають досвід спільного перебування, спільного зростання, спільного споглядання, спільного слухання. З іншого боку, цей час дає досвід зустрічі з друзями, які живуть подібними проблемами, подібними викликами. Це час, коли ти зустрічаєш друзів, які думають про тебе. У різні моменти цього Ювілею – наші молоді люди зустрічали людей, які говорили: “Ми з вами. Молимося за вас. Ми підтримуємо вас. Разом з вами ми чекаємо і сподіваємося на мир» .

 

 

Своїми переживаннями та моментами, що торкнулися душі і серця ділиться Катерина Шматко:

 

 

«Це паломництво стало для мене не просто поїздкою, а справжньою духовною подорожжю, яка залишиться у моєму серці назавжди. Найбільше мене вразили чування зі Святішим Отцем — момент, коли тисячі сердець билися в унісон у спільній молитві. Хоч шлях до цього місця був непростим — спека, натовп, втома — це було справді того варте. На різних мовах, з різних частин світу і різними досвідами – ми всі ,незважаючи на обставини, прийшли сюди заради нашої віри і нашого спільного шляху. В цей момент я відчула справжню надію, а мої очі були сповненим сльозами щастя.

 

 

Ще одним особливим моментом стала зустріч з Папою Левом. Він проїхав зовсім поруч і поблагословив нас. Я не можу пояснити, чому саме це викликало в мені такий глибокий захват і трепет… Можливо, тому, що він — наступник святого Петра, першого апостола, якому сам Ісус Христос довірив Церкву. І бачити його наживо, відчути його благословення — це було як доторк до живої історії Церкви, до самого її серця.

 

 

 

Молитва біля Святих воріт — ще один незабутній момент. Стояти там із молитвою за Україну, за мир, за кожного з нас — це був дуже зворушливий і святий час. Було відчуття, що небеса поруч, що Бог справді чує нас.

 

 

І найголовніше — ця мандрівка стала для мене справжнім свідченням Божої величі та Його безмежної любові. Як написано: «Бо я знаю думки, які маю про вас, говорить Господь: думки про мир, а не про зло, щоб дати вам майбутнє і надію» (Єр. 29:11). Тепер я з впевненістю можу сказати: я — паломник надії. Бо навіть коли вдома війна, біль і часто смерть — я несла у собі світло, яке отримала тут. І тепер хочу його ділити».

 

 

Нагадаємо, що у своєму слові до молоді Святіший Отець наголосив, що слова Ісуса «Ви — сіль землі» та «Ви — світло світу» залишаються актуальними й сьогодні. Папа Лев XIV закликав юних паломників бути «знаками надії у світі» та свідками Христа для тих, хто втрачає віру. Він зауважив, що Ювілей молоді — це подорож, яка повинна принести світові послання надії та миру.

 

 

«Часом паломництво було непростим, але надихаючим шляхом. Особливо запамʼяталась ніч на Тор Вергата у спальниках просто неба. Для мене це було випробуванням і благословенням водночас. У тій простоті та братерстві я відчула, що Церква — це жива спільнота, яка дихає одним Духом, – ділиться спогадами Вікторія Вовк.

Ця подорож нагадала мені, що паломництво — це не лише дорога до святих місць, а й дорога до власного серця, де живе Христос. Повернувшись додому, я маю бажання ще більше жити вірою».

 

Фото: Софія Бородата, Львівська архиєпархія

 

Про відчуття відповідальності представляти Україну та Донецький екзархат на Ювілеї молоді поділився Микита Петухов: «Дуже вдячний за унікальну можливість бути частиною міжнародного паломництва до Риму та представити нашу Україну серед сотень молодих сердець і голосів. Це була велика відповідальність гідно стояти за свою країну перед усім світом. Та, незважаючи на всі труднощі, тепло від паломників із різних куточків планети зігрівало і надихало нас щодня. Коли вулицями Риму лунала спільна молитва, це справді дещо неймовірне».

 

 

З трепетом і теплом розповіла також Софія Анафанасьєва про свій досвід паломництва: «Я була щаслива відвідати багато святих місць, у яких змогла глибше зрозуміти, відчути силу віри, яку зберігали цілі покоління. Тисячі людей були з’єднані спільною метою та однаковими сенсами. Попри те, що приїхали з різних куточків світу, говорили різними мовами та мали різні реалії життя, нас об’єднувала одна віра й одне прагнення — відкрити себе Богові. Це неймовірне відчуття, коли поруч паломники з усього світу, а ти розумієш, що в серці кожного горить той самий вогонь любові й надії!

 

 

Та все ж особливо цінним для мене стало спілкування з людьми навколо. Я побачила багато нових сторін у тих, кого знала раніше, а також відкрила для себе нові, надзвичайно щирі та світлі серця».

 

 

«Перебуваючи тут (ред. – на Ювілеї молоді у Римі), торкаючись Бога в таїнствах, у зустрічі з ближнім, у молитві, у спілкуванні, ми усвідомлюємо, що Бог, перебуваючи з нами, дає нам сили, і це прекрасно. Це одна з найсильніших сторін цього Ювілею, і це благодать і надія, яку ми всі переживаємо», – поділився також владика Максим.

 

 

Ювілей молоді став наче Божими обіймами для пів мільйона молодих людей з усіх куточків світу, які відкрили свої серця для Бога, для надії та миру. Протягом тижня серця паломників сповнювалися неймовірними відчуттями, любов’ю та світлом, яким вони вже тепер діляться з оточуючими повернувшись до своїх домівок. І це є те світло, що не згасає, а розгорається та зцілює навіть у буремні та складні часи.


Ангеліна Ярошенко, прес секретар Донецького екзархату УГКЦ